#КліфордСімак #МістоСімак #Аудіокнига #Фантастика
Коментар до шостого переказу
Якщо про походження інших переказів циклу ще можна сперечатися, то тут усе очевидно. Шостий переказ позначений виразною печаткою псової оповідацької традиції. У ньому є і глибокі емоційні цінності, і пильна увага до етичних проблем, яка притаманна всім іншим сказанням Псів.
І однак Резон, як не дивно, саме в цьому переказі вбачає найбільш вагоме свідчення того, що людство нібито існувало насправді. Перед нами, стверджує він, доказ, що ці самі перекази розповідали Пси, сидячи біля палаючих вогнищ і тлумачачи про Людину, яка була похована в Женеві або полетіла на Юпітер. Перед нами, каже він також, повідомлення про перше дослідження Псами світів гоблінів і про перші кроки до створення братства тварин.
І він вбачає тут свідчення того, що Людина представляла плем'я, яке у свій час йшло разом із Псами шляхом розвитку культури. На думку Резона, немає підстав стверджувати, що саме описана в переказі катастрофа розтрощила Людину. Він допускає, що переказ у тому вигляді, в якому ми знаємо його сьогодні, за сотні років було доповнено і прикрашено. При всьому при тому він бачить у ньому вагомі й переконливі докази того, що на рід людський була наслана якась кара.
Борзий, який не вбачає в переказі фактичних свідчень, начебто виявлених Резоном, вважає, що оповідач просто доводить до логічного фіналу культуру, нібито створену Людиною. Без широкої перспективи, без елементів органічної стабільності не може вижити жодна культура - ось, на думку Борзого, урок справжнього переказу.
На відміну від інших частин циклу цей переказ говорить про Людину з якоюсь ніжністю. Вона одночасно самотня і нещасна, але й по-своєму велична. Який типовий для неї гордий жест, коли під кінець ціною самопожертви вона набуває божественного ореолу. І все-таки в схилянні Ебінізера перед Людиною є якісь дивні відтінки, що дали поживу для особливо запеклих суперечок серед дослідників циклу.
У своїй книзі "Міф про Людину" Разгон запитує: "Якби Людина пішла іншим шляхом, можливо, згодом вона досягла б такої ж величі, як Пес?"
Імовірно, багато читачів циклу вже перестали ставити собі це запитання.