Підпишись, якщо сподобалося, для натхнення.
Thank you very much for watching
Тримайся, бо не сам ти у бою
Коли навколо ніч й зрадлива тишина,
Тягар цих днів, мов камінь у долоні.
Який стискаєш серцем аж до крові,
Бо залишилися ще ті, що тихо вдома вас чекають.
Холодний вітер рве думки до дна,
І темрява впивається в обличчя.
Але десь там вогонь горить ще один раз,
І вірять в тебе серцем той, хто розуміє.
Крокуй вперед, хоч важко і болить,
Хоч тягне землю страх чи безнадія.
Цей шлях тримаєш ти – і день, і мить,
І сам стаєш для інших ти надія.
За спиною – не порожнеча й тінь,
А світ, де буде сонце і світанки.
Ти йдеш туди крізь втому тих руїн,
Щоб вічно пам'ятали ці світанки.
Не треба пишних і великих слів,
Бо справжня сила – у малих моментах
Глибокий вдих, ковток води,
І сон, коли хоч трохи тихо.
Тут кожен день тримаєш біль в собі,
Тут часом і надія як відлуння.
Але й і тоді, коли холодної жури
Є щось, що лиш майбутнє нам відкриє.
Хоч твої очі бачать більше, ніж могли,
Та руки не пускають – зброю, й друга.
І хоч здається, що вже впали небеса,
А Ти – стоїш, ти – корінь світу, ти – уперта мужність.
Тримайся, бо не сам ти у бою,
Хтось там, далеко, тихо вже шепоче:
«Спаси Господь Його» – можливо не гучне,
Та Сила з Неба стане поряд й допоможе.
Ordo Broun