«Як пахнуть Карпати!» - Ці слова промовив Іван Миколайчук, попоївши бринзи та кулеші, якими його пригостили жінки, що були задіяні у зйомках стрічки «Тіні забутих предків». З ним було легко спілкуватися, а коли Миколайчук приходив на знімальний майданчик, то там з’являлася і особлива енергетика, яка поширювалася на всіх довкола, пригадує заслужений майстер народної творчості Михайло Покиданець. Тоді він працював у Верховині, де проходили зйомки фільму, і був задіяний у масових сценах.
«Всі працівники кіностудії працювали, як єдине ціле. Якщо Параджанов сказав, то це був закон. Але коли були перерви, то всі учасники знімального процесу поводилися просто. Я пригадую, один момент. Зйомки відбувалися у Криворівні. Було спекотно, ми всі були дуже втомлені, бо працювали у костюмах, у кожухах, тож під час перерви люди просто полягали на землю. До нас підійшов Миколайчук, а одна з гуцулок, старша жінка, каже: «Іванку, іди до нас». Він підійшов, вона йому відрізала твердої кулеші і поклала шматок бринзи. Миколайчук поїв, а тоді ліг на землю горілиць і сказав: «Як пахнуть Карпати!». Ці його слова ми запам’ятали всі», - розповідає Михайло Покиданець.
В інтерв’ю, яке він погодився дати для Буковинського центру культури і мистецтва, Михайло Покиданець пригадує, як проходили зйомки знаменитої стрічки, яким був Параджанов, як люди зустрічали Івана Миколайчука та розповідає про особливу магію Карпат.