Слова: Олена Теліга
Музика: Ольга Богомолець
І знов з’єднались в одну оману
О, дивне танго – і сум і пристрасть.
Пливу на хвилях твого туману
Згубила керму, спалила пристань!
І б’ється серце, і гнеться тіло,
В твоїм повільнім і п’янім вирі –
Блакитне сонце мені світило,
А буде чорне, а може й сіре...
Чекає прірва на кожнім схилі –
Та сум і пристрасть манять так п’яно.
Пливти все далі, віддавшись хвилі,
Зрадливе танго, твого туману.
Та завтра вранці, під перший промінь
Мені не пристань туманна сниться –
Зоріє ясно, в чаду і втомі,
О, світла ніжність, твоя криниця.