Останні трагічні події, що відбуваються на українській землі: кров, що пролита російськими окупантами, тисячі вбитих, серед яких жінки і діти, мільйони біженців, які були змушені покинути рідний дім, – все це змусило багатьох українців переглянути ставлення до нашого північного сусіда, якого ще донедавна дехто називав братом. Сьогодні так званий брат показав своє справжнє обличчя – обличчя загарбника, терориста та варвара, який вбиває українців, руйнує міста і села, знищує плоди нашої важкої праці, культурні цінності і навіть святині, які стоять понівечені, обгорілі та зруйновані.
Все це відкрило істинну сутність так званого русского міра – ідеології, що стала головною рушійною силою нинішньої війни. Російські пропагандисти за допомогою цієї ідеології сформували у своїх співвітчизників міф про виключну історичну роль Росії і дійшли аж до заперечення існування українського народу як такого. Наслідками пропаганди стало публічне схвалення переважною більшістю росіян руйнувань і смертей, які принесла їхня армія в Україну.
Імперські прагнення російської влади отримали не лише підтримку та благословення ієрархії РПЦ, а ще й, як це не шокуюче звучить, моральне та «богословське» обґрунтування. Для цього російські богослови використали, зокрема, відомий міф про триєдиний руський народ. Частиною цього міфу стало блюзнірське порівняння уявної єдності росіян, білорусів та українців з таємницею єдності Пресвятої Тройці. Ця хибна ідея, пресловуті «духовні скрепи», а також мрії про царя, відродження імперії та особливе месіанське призначення Росії – усе це стало духовним підґрунтям для війни, яку веде Росія проти України.
Ідеологія «русского міра» штовхнула Путіна на війну з Україною, а Московського патріарха Кирила – на благословення цієї війни. Це благословення він публічно надав Кремлю за день до нападу на нашу країну, і вкотре підтвердив минулої неділі, вручивши у головному храмі Росії вбивцям українців ікону Божої Матері, схваливши тим самим їхні злочини проти людяності, які вони чинять на території нашої держави.
Звичайно, ці кричущі факти відгукнулися болем у серцях православних українців, священнослужителів та ієрархів УПЦ, які почали відмовлятися згадувати під час принесення безкровної жертви на Літургії імені патріарха Кирила. Це – перший і важливий крок. Визнання своїх помилок вимагає духовної сили та мужності, а невизнання призводить до трагічних наслідків.
Наступним кроком УПЦ має стати повний розрив з Московським патріархатом, який заплямував себе навіть не ідеологією, а єрессю «русского міра» – породженням етнофілетизму, який вже був засуджений Церквою у XIX столітті. І не варто чекати на Архієрейський собор, про який сьогодні говорять і пишуть деякі. Адже ви, насамперед, владики і отці, чудово розумієте, що це спосіб затягування часу, який вигідний не Україні, а Росії і проросійським силам. Тим більше, що патріарх Кирил вже дав оцінку непоминанню, назвавши ваші дії розколом.
Більше новин та інформації ПЦУ:
Сайт: https://www.pomisna.info/
Facebook ПЦУ: https://www.facebook.com/Orthodox.in.Ukraine
Instagram ПЦУ: https://www.instagram.com/pomisna.ocu/?hl=uk
Twitter ПЦУ: https://twitter.com/OrthodoxUkraine
Facebook Митрополита Епіфанія: https://www.facebook.com/epifaniy/
Instagram Митрополита Епіфанія: https://www.instagram.com/mytropolyt_epifaniy/?hl=uk
Twitter Митрополита Епіфанія: https://twitter.com/epifaniy