Таїнство Різдва Христового на Гуцульщині...
Піти в колядники для гуцулів велика радість.
А що ж такого особливого, скажете Ви, відбувається в Криворівні, і чому кожного року зі всіх міст збираються саме там щоб побачити це дійство?
А ось тут я Вам розкажу і поділюсь свої особистими враженнями від усієї атмосфери.
За старими легендами - якщо добре синхронізувати звук трембіт - можна досягнути очистки нашого біополя і оздоровити організм у цілому.
І це наше, рідне!
Жінки були одягнені в яскраві хустинки, кептари та кожухи, спіднички з вишитими крайками. Чоловіче вбрання вирізнялось вишитими сердаками та різноманіттям капелюхів, - на гуцульщині іх називають барщівка або крисаня. Ці капелюхи прикрашали пір‘ям півня, павича та різними намистинками і кольоровими помпонами.
В руках гуцулів обов‘язково мав бути топірець або бартка.
Г уцульська коляда розпочалась після Служби Божої по обіді біля церкви.
Всі гуцули, які зібрались, розпочали свято з привітального гудіння в трембіту.
Колись в давнину трембіта була інструментом комунікацій між населенням та слугувала першим годинником для жителів гір. Пастухи в полонинах могли визначити час лише за тінню, яку відкидав інструмент.
Після привітального сигналу розпочалась Велика коляда довкола церкви.
Давня Старовірська коляда - котра здатна сцілювати і вона передавалась з покоління у покоління.
І це Серце Гуцульщини.
Передавання з покоління в покоління символіки мистецтва вишивки, гуцульської музики, давніх традиції, увірувань - як символ оберігу та енергії, сили гір!
Також гуцули завжди мали при собі топірець.
Співаючи коляду вони підкидують його і прокручують - як символ енергії вихру і чоловічої сили.
Коли це роблять водночас багато чоловіків - все це сильно примножується і додає мужності Ти відчуваєш це у дійсності.