Слова і музика Олени Лози
Аранжування Валерія Чуйкова, звукозапис Юрія Овчаренка (2017)
Ролик Віктора Ноздрачова
Усі використані у ролику світлини та твори комп'ютерного дизайну належать їхнім авторам.
Клуб "Апостроф", 2018
І
На забутих стежках, припорошених пилом сріблястим,
у казковому царстві закутаних снігом ялин
закотилося зіркою з неба загублене щастя,
і тепер я на світі одна, ти на світі один!
На вустах ще не згасли жагучі твої поцілунки -
серце плаче, мов скрипка у вправних руках скрипаля.
Пересмішник-годинник вистукує в темряві лунко...
ти вже більше не мій, я не твоя!
Приспів:
За віхолами сніжними тендітного підсніжника,
кохання цвіту ніжного згубились пелюстки.
А серце тихо схлипує приреченою скрипкою;
завіяло, засипало загублені стежки.
ІІ
Знов метелики сніжні у тиші зимової ночі,
зігріваючи крильця, літають округ ліхтаря.
Тільки серце моє навіжене, мов пташка, тріпоче:
ти на світі один, але я не твоя, не твоя!
Приспів: