Хтось писав у перервах між боями, тоді як іншим знадобився час, аби видобути хоч слово. Хтось ретельно документував пережите, інші ж просто накидували емоційні чернетки — бо відчували, що пізніше з тих текстів вийде щось масштабніше. Для когось це був спосіб прославити момент, для інших — можливість попрощатися. Послухайте. Подякуйте. Вшануйте. Поділіться. Записали, звели і наґлянцювали Propeller Studios.
0:00 Intro
0:38 «Мене війна веде все далі», Олесь Гончар
2:10 «Плюс», Павло Вишебаба
3:20 «Я знав священика, який був у полоні», Сергій Жадан
5:23 «Крутянська пісня», Богдан-Ігор Антонич
6:50 «Як я люблю тебе, мій краю вугляний…», Володимир Сосюра
8:45 «Я йду по чорній вулиці», Максим «Далі» Кривцов
11:01 Зі збірки «[dasein: оборона присутності]», Ярина Чорногуз
13:53 «Жінко, він ще до тебе повернеться, твій Азов», Вікторія Амеліна
15:02 «Діти», Артур Дронь
16:27 «Боже, не дай затихнути голосу люті», Галина Крук
18:08 «Підеш за мною чи ні», Павло Матюша
19:47 «Я утверждаюсь», Павло Тичина
21:47 «Повертайся живим», Ірина Цілик