"Про війну не буває поезії", — пише Любов Якимчук.
Проте, її збірка стала відкриттям для нас трьох (так-так, саме трьох — до обговорення вперше доєднався наш Антон). У "Абрикосах Донбасу" є терикони, абрикоси, зелена куртка. А також — проживання відчуття втрати, страху, безсилля.
Запис цього епізоду став не лише цікавим досвідом та спробою інтерпретувати сучасну поезію для себе, а й навіть таким собі сеансом групової терапії, адже через мистецтво іноді набагато простіше пережити травми та тривоги. Вмикайте, слухайте, діліться думками у коментарях.
Відтепер нас можна підтримати на Патреоні: https://www.patreon.com/netoypodcast
Слухати на інших платформах: https://mssg.me/netoypodcast