Це історія про навʼязливі думки, які можуть наздогнати нас навіть у найменш вдалий момент. Історія про життя в тих умовах, де внутрішні переживання так чи інакше сприймаються через призму війни, збільшуючи силу ментального удару в N-ну кількість разів. Врешті-решт, це історія про вразливість.
Велика подяка Андрію Фургалі! Без нього цього відео не було б.
Слова: Саша Ганапольська https://www.instagram.com/temberblanche/
Музика: Саша Ганапольська, Влад Лагода https://www.instagram.com/lahodavlad/
Аранжування, зведення, мастеринг: Влад Лагода
DOP/режисер/світло/монтаж/колір: Влад Лагода
https://www.instagram.com/lahodavlad/
Продюсерка: Саша Ганапольська https://www.instagram.com/temberblanche/
PR/асистент: Настя Денеж https://www.instagram.com/nastinello/
Слухати наші пісні на усіх платформах:
https://fanlink.tv/temberblanche
Підтримати нас:
https://www.patreon.com/temberblanche
Monobank: 4441 1144 5892 0921
Tember Blanche у соцмережах:
https://www.instagram.com/temberblanche/
http://www.tiktok.com/@temberblanche
https://twitter.com/TemberBlanche
https://www.facebook.com/temberblanche
—————————
Я відганяю стрес (I guess)
Ти з льодом пʼєш чи без?
Моє життя – це квест
І я так рада, що сьогодні не складаю жоден тест
Я відганяю стрес (I guess)
Ти з льодом пʼєш чи без?
Моє життя – це квест
І я так рада, що сьогодні не складаю жоден тест
У мене є два
Два дні на тиждень, щоб відчути власне серцебиття
Бо так болить голова
Від цих робочих: «Шо ти? Як ти? І коли напишеш план?»
О боже, знову міраж
На фоні Нікі Мінаж
Каже, шо їде на пляж
(She’s such a bitch)
Ми будем рухатись в такт
Нам може зносити дах
Метафорично чи ні
Такі реалії нині
Але я шо?
Я відганяю стрес (I guess)
Ти з льодом пʼєш чи без?
I wanna feel your breath
І я так рада, що між нами відчувається прогрес
Я відганяю стрес (I guess)
Ти з льодом пʼєш чи без
Тут завтра буде mess
Та я так рада, що сьогодні не складаю жоден тест
Забудь усі скандали
Яка б музика не грала
Ти стоїш у центрі залу і не гребе
Яка була запара
Хто купив собі Субару
Хто поїде на Канари чи у Санта-Фе
Не шукають проблем
Ті, у кого є мен
Вони легко потрапили в пастку
Всі погані думки відійшли у кутки
Тож не дай їм на голову впасти
Не дай їм на голову впасти
Не дай їм, не дай їм, не дай…
В стінах цих не втекти від власних прикрощів
Прошу, лиши мені
Всіх роздумів дощі
Нести досвід терпких днів
буду сама
Облиш свої слова
Не зважай
Ховай
Всі жалості до дна
Врешті-решт, ми тут різні й однакові
Змолоду ранені, трішки попаяні
Але в кожного своя історія
Як героєм став фантасмагорії
Я ще маю, що вам сказати
Лиш залиште прохід у кімнату
Хочу бачити вас і вдихати аромат солодкої вати
Тут відбулось уже стільки всього
І любов, і розлука, і горе
Хтось закоханий, а хтось стосами
Викладає загони непрохані
І питання одне зависає у просторі
Хто з них я?
Не дізнаюсь до осені